Фактори, пов'язані з властивостями матеріалу
- Тип основної смоли: Стійкість до старіння суттєво відрізняється для різних високо-температурних пластиків; наприклад, термін служби високо-конструкційних пластмас, таких як PPS і PEEK, значно перевищує термін служби стандартного PP або ABS.
- Хімічні структурні дефекти: вразливі ділянки молекулярного ланцюга-такі як ненасичені подвійні зв’язки, розгалуження або карбонільні групи-більш сприйнятливі до впливу зовнішніх факторів, що прискорює розрив молекулярного ланцюга.
- Система добавок: додавання таких добавок, як антиоксиданти, поглиначі ультрафіолетового випромінювання та світлостабілізатори, безпосередньо визначає стійкість матеріалу до старіння; відсутність цих добавок може різко скоротити термін його служби.
- Наповнювачі та армуючі речовини: армування скловолокном може підвищити термостійкість, тоді як наповнювачі, такі як карбонат кальцію, можуть прискорити процес фото-старіння.
Фактори зовнішнього середовища
- Термо-окислювальне старіння: тривалий вплив високих температур у поєднанні з киснем прискорює авто-окислення молекулярних ланцюгів; коли температури значно перевищують межу терпимості матеріалу, швидкість старіння зростає експоненціально.
- Фото-старіння: ультрафіолетове випромінювання може безпосередньо розривати хімічні зв’язки C-C і C-H у молекулах пластику, запускаючи ланцюгову-реакцію окислення, яка спричиняє жовтіння матеріалу, крихкість і крейдування поверхні.
- Гідролітичне старіння: молекули води атакують і розривають молекулярні ланцюги; швидкість гідролізу значно зростає в кислому або лужному середовищі, що призводить до різкого зниження міцності матеріалу.
- Інші фактори навколишнього середовища: такі фактори, як озон, кислотні або лужні хімічні середовища та мікроорганізми, можуть діяти синергетично, щоб прискорити старіння та деградацію матеріалу.